Поводження з оливами та їх зберігання

Поширені причини забруднення, деградації та втрат

Найчастіші причини забруднення, погіршення якості та втрат оливи під час поводження з нею та зберігання такі:

• пошкоджена тара; • конденсація вологи; • брудне роздавальне обладнання; • вплив пилу або хімічних випарів; • неналежне зберігання надворі; • змішування різних брендів або типів; • вплив надмірного тепла чи холоду; • перевищений термін придатності.

Тара

Бочки, відра й каністри з оливою практично від усіх постачальників є герметичними та чітко маркованими назвою бренду й типом оливи всередині. Однак необережне поводження може спричинити витоки, забруднення вмісту, а також розмазати, надірвати чи інакше пошкодити етикетки.

Бочка на 55 галонів — найпоширеніша тара для оливи у промисловості. Обережність — головна умова безпечного поводження з бочками. Повна бочка важить близько 450 фунтів (приблизно 204 кг) і за необережного поводження може травмувати працівників або пошкодити майно підприємства. Не розвантажуйте бочки, скидаючи їх із вантажівки чи залізничного вагона на землю або на розвантажувальну платформу. Шви бочки можуть бути проколоті чи розірватися, що призведе до небезпечного розливу.

Правильні процедури розвантаження запобігають пошкодженню бочок і травмам персоналу. Вантажівки доставки зазвичай мають гідравлічні підйомні борти, щоб опускати бочки на землю чи на розвантажувальну платформу. Ручні лебідкові підйомники здатні робити те саме. Бочки також можна розвантажувати з вантажівок або вагонів, спускаючи їх дерев'яними чи металевими полозами. Перед розвантаженням за допомогою полозів увімкніть гальма вантажівки та підкладіть упори під колеса. Надійно закріпіть полози до платформи вантажівки чи вагона. НІКОЛИ не дозволяйте бочці ковзати чи котитися за власною інерцією — завжди тримайте її під прямим контролем.

Після розвантаження бочки слід негайно перемістити до зони зберігання. Найкращий спосіб — навантажувачем, із бочками, закріпленими на піддонах або утримуваними вилами-захватами. Якщо використовуються вили-захвати, вони повинні мати адаптери, що повторюють форму чи кривизну стандартної 55-галонної бочки. Стандартні прямі вила потребуватимуть надто великого зусилля стиснення, щоб утримувати бочки на висоті. Якщо навантажувачів немає, можна скористатися візками для бочок або спеціальними маніпуляторами.

Якщо підлога між зоною розвантаження та зоною зберігання рівна й гладка, бочки можна перекочувати до місця зберігання. Обручі бочки (їх ще називають карбами) захищають її від пошкоджень, але слід бути обережним, щоб не прокотити бочку через гострі предмети, які можуть проколоти корпус. Також НЕ дозволяйте бочці вдарятися об землю під час перекидання її з вертикального положення на бік. Будь-яке перевертання та перекочування бочки мають виконувати двоє людей. І знову: НІКОЛИ не дозволяйте бочці котитися за власною інерцією — суворо контролюйте швидкість її руху.

Менша тара

П'ятигалонні відра з оливою та 35-фунтові кеги з мастилом зазвичай постачаються на піддонах. Менші каністри з оливою найчастіше надходять у картонних коробах. З усіма ними слід поводитися так само обережно, як і з бочками. Коробки варто залишати запечатаними, доки вони не опиняться в зоні зберігання, щоб зменшити ризик розпаду коробки під час переміщення.

Зберігання у приміщенні

Найкраще місце для зберігання оливи — у приміщенні та в одній спеціально відведеній зоні. Оливи, розкидані по різних місцях підприємства, можуть стати проблемою для контролю, ускладнюючи облік та управління запасами. Слід передбачити стелажі й полиці, що належно захищають усю тару, а також пристрій для підйому бочок. Не зберігайте оливи поблизу парових ліній чи нагрівачів.

Кожен тип оливи має бути легкодоступним. Старіші запаси слід переміщувати вперед, щоб не перевищити термін придатності або дату закінчення строку зберігання. Правило «першим прийшов — першим використаний» (FIFO) усуває ризики деградації, спричиненої тривалим зберіганням.

Зберігання надворі

Зберігати оливи надворі — погана практика. Однак, якщо оливи доводиться тримати на відкритому повітрі, вживайте певних заходів, щоб мінімізувати шкідливий вплив.

Тимчасовий навіс, прибудова або водонепроникний брезент захистять бочки від дощу та снігу. Розміщуйте бочки на підкладках чи стелажах на кілька дюймів вище землі, щоб запобігти пошкодженню вологою. Їх слід укладати на бік так, щоб заливні отвори (пробки) були розташовані горизонтально один до одного. У такому положенні нижній бік пробок занурений у вміст бочки, що запобігає «вдиханню» вологи. Для максимального захисту бочки можна встановити вертикально (пробкою донизу) на добре дренованій поверхні. Бочку, що має пробку збоку, слід зберігати вертикально або на боці, пробкою донизу.

Якщо бочки зберігаються вертикально пробками догори, вода може просочуватися всередину через пробки та забруднювати чи псувати вміст або утворювати іржу на внутрішній поверхні бочки. Дощ або сконденсована атмосферна волога, що збирається всередині обруча, може втягуватися через пробку, коли бочка «дихає» через підвищення й зниження температури та тиску навколишнього середовища. Це може статися навіть якщо бочки ніколи не відкривали. Бочки, які доводиться зберігати надворі пробками догори, слід нахиляти на підкладках, розміщуючи пробки паралельно підкладці, щоб відвести воду від отворів.

Наливне зберігання

Великі обсяги оливи та мастила доставляють на підприємство автоцистернами чи залізничними цистернами й перекачують у накопичувальні резервуари або бункери. Розвантаження наливних мастильних матеріалів може бути небезпечним, тому до цієї роботи слід залучати лише навчений персонал.

Наливні оливи не варто зберігати надворі через ризик забруднення водою, оскільки вентиляційні та заливні отвори у верхній частині резервуарів «дихають». Екстремальні температури та їхні перепади негативно впливають на наливні оливи так само, як і на ті, що в бочках.

Якщо зберігання надворі необхідне, усі отвори наливних резервуарів слід перевірити на герметичність і належно закрити. Брезент або дах над резервуарами захистить їх від дощу та снігу.

Резервуари й бункери на складі чи в оливному господарстві не слід розміщувати поблизу нагрівачів, парових ліній чи будь-якого іншого обладнання, що генерує високі температури. Резервуари й бункери також не слід зберігати в холодних зонах або там, де температура коливається від спеки до сильного холоду.

Не використовуйте оцинковані резервуари чи трубопроводи для зберігання олив, що містять присадки, які можуть реагувати з цинком, утворюючи мильоподібний шлам у оливі.

За певних умов усередині приміщення волога може конденсуватися всередині резервуарів з оливою. Надходження вологи можна мінімізувати за допомогою осушувальних (десикантних) сапунів, а конденсат — видаляти через нижній зливний отвір або відкачувати насосами з нижнім забором. У бункерах з мастилом конденсат збиратиметься зверху, і його можна зливати сифоном. У будь-якому разі важливо вчасно видаляти воду, щоб запобігти утворенню іржі всередині бункера та забрудненню оливи чи мастила.

Додаткова інформація

Докладніше про поводження з оливами та їх зберігання можна дізнатися з технічних інформаційних аркушів ExxonMobil:

• Безпека під час змащення; • Роздавання мастильних матеріалів; • Термін придатності нафтопродуктів.

Mobil і дизайн Pegasus є зареєстрованими товарними знаками Exxon Mobil Corporation.