Виклик MOSH і MOAH у харчовій промисловості

Вступ

Для вимірювання вмісту MOSH і MOAH у різних матеріалах можна застосовувати тест BfR (Федерального інституту оцінки ризиків Німеччини). У разі виявлення ці молекули можна простежити назад до первинного джерела, дослідивши кожен етап ланцюга постачання.

Існує безліч потенційних джерел MOSH і MOAH, зокрема збирання врожаю, переробка, довкілля, забруднення кормів тощо, а також предмет цього технічного огляду Mobil — мастила, які використовуються для змащування обладнання під час виробництва харчових продуктів та пакування. Як зазначалося у технічному огляді Mobil «Виклик MOSH і MOAH у харчовій промисловості», поширеним є припущення, що всі сполуки MOSH і MOAH токсичні. Проте Concawe чітко заявила, що профіль мастил не вказує на наявність шкідливих або канцерогенних сполук і не є релевантним з погляду безпеки.

Цей технічний огляд Mobil зосереджений на походженні забруднення MOSH і MOAH, що виникає внаслідок змащування, аби допомогти зрозуміти, що саме виявляє тест BfR у мастилах та які наслідки це має.

Склад мастил, що застосовуються в харчовому обладнанні

Промислові мастила зазвичай складаються на 90–99% з базової оливи, яку можна отримати або з мінеральних, або із синтетичних джерел, а решту готового продукту становлять експлуатаційні присадки. Як зазначено в документі Concawe «Чи безпечні мінеральні оливи для здоров'я людини?», існують дуже добре налагоджені засоби контролю, що забезпечують безпечність базових олив для поводження та використання (1).

Базові оливи зазвичай класифікують за групами на основі їхньої переробки та кінцевих властивостей.

Група I — це традиційні парафінові мінеральні базові оливи, очищені шляхом дистиляції / екстракції розчинником; їх можуть додатково обробляти воднем для подальшого очищення та видалення небажаних молекул.

Група II — базові оливи, отримані за допомогою інших хімічних процесів, зокрема гідрокрекінгу, який видаляє або перетворює більш небажані молекули, такі як ненасичені вуглеводні чи ті, що містять елементи на кшталт сірки, для покращення експлуатаційних властивостей.

Група III — базові оливи, отримані внаслідок дуже жорстких та/або селективних процесів очищення для виробництва високоефективних, стабільних молекул. Зазвичай процес передбачає жорсткий гідрокрекінг (розщеплення та перетворення молекул) до бажаної структури.

Група IV — це поліальфаолефіни (PAO): з хімічного процесу очищення відбирають високоспецифічні молекули олефінів і полімеризують або олігомеризують їх, аби побудувати низку дуже дискретних синтезованих парафінових молекул.

Група V — класифікуються як усі інші базові оливи, зокрема екзотичніші молекули з дуже специфічною хімією, які можуть застосовуватися завдяки їхнім специфічним властивостям, відсутнім або обмеженим у груп I–IV.

Контроль мастил для харчової галузі

Для харчової промисловості, де існує ризик витоку мастила з обладнання на продукти, компоненти та готові мастила ретельно контролюються відповідно до стандартів таких регуляторних органів, як FDA або NSF, аби гарантувати їхню безпечність за випадкового контакту з харчовими продуктами. Такі мастила визнаються безпечними за умови відповідності FDA 21 CFR 178.3570 для використання як «мастило за випадкового контакту з харчовими продуктами» та реєструються або як компоненти (NSF HX-1), або як повністю сформульоване мастило (NSF H1). Базові оливи HX-1 можуть виготовлятися з будь-якої з типових груп I–V, але мають добиратися залежно від їхніх індивідуальних властивостей. Експлуатаційні присадки також добираються.

Важливо зауважити, що мастила H1 призначені лише для «випадкового контакту з харчовими продуктами». Будь-яких витоків слід уникати, аби вони не перевищили порогу забруднення в 10 ppm.

Тест Федерального інституту оцінки ризиків Німеччини (BfR)

На основі методики GC-FID (газова хроматографія з полум'яно-іонізаційним детектуванням) BfR розробив аналітичний метод визначення вмісту MOSH і MOAH у частках на мільйон (ppm) у харчових продуктах або матеріалах, що контактують з їжею (тобто в пакуванні). Невизначеність вимірювання становить ±25%. Наразі не існує тесту, спеціально призначеного для мастил, для визначення вмісту MOSH і MOAH. Галузь мастильних матеріалів використовує тест BfR, аби генерувати дані для відповідей на запитання кінцевих клієнтів або для формування маркетингових тверджень.

Посилання на метод: метод тестування BfR.

Тестування BfR для визначення вмісту MOSH і MOAH

Низку базових олив та доступних на ринку готових мастил, зокрема деякі з тих, що є «безпечними за випадкового контакту з харчовими продуктами» (HX-1 та H1), протестували для визначення вмісту MOSH і MOAH. Результати наведено в таблиці нижче.

Пояснення до таблиці

NSF H1 — продукт, безпечний за випадкового контакту з харчовими продуктами, навіть якщо виявлено MOSH/MOAH.

«Не виявлено» (MOAH) — вміст MOAH нижчий за межу виявлення, що «не сприятиме вмісту MOAH у харчових продуктах».

«Так» — виявлено MOSH та/або MOAH.

Спостереження

1. Усі мінеральні (групи I–III) та синтетичні (групи IV і V) базові оливи виявляються як такі, що містять MOSH, за винятком синтетичної трансмісійної оливи на основі полі-алкілен-гліколю (група V). Тест BfR не розрізняє мінеральні та синтетичні базові оливи.

2. Тест BfR ідентифікує MOSH та/або MOAH незалежно від того, чи є мастило безпечним за випадкового контакту з харчовими продуктами (зареєстрованим за NSF H1 чи HX-1).

3. MOAH не було виявлено в базових оливах груп II, III та IV.

4. Вміст MOAH виявляється в деяких синтетичних оливах групи V, як-от алкільовані нафтени та бензоли, що містять циклічні кільцеві структури. Тест не розрізняє компоненти MOAH, зареєстровані за HX-1 та не зареєстровані за HX-1.

Висновки

Тест BfR розроблено для підтримки харчової промисловості у виявленні забруднення продуктів MOSH і MOAH. Існує багато потенційних джерел цих молекул упродовж усього виробництва та ланцюга постачання, і мастила — лише одне з них. У межах цього дослідження зазначено таке:

1. MOSH і MOAH у своєму описі вважаються «мінеральними», проте тест BfR не може розрізнити мінеральне та синтетичне походження оливи. Отже, використання суто синтетичних мастил не означає, що вони не будуть виявлені, якщо станеться забруднення харчового продукту. Застосування синтетичного матеріалу в мастилах не звільняє від потреби правильно керувати ризиком забруднення харчових продуктів.

2. Аби допомогти убезпечити харчові продукти від забруднення MOAH, харчовим виробникам рекомендується використовувати у своїх операціях високоефективні мастила, зареєстровані за NSF H1.

3. Сформулювати мастила, які не виявляються як MOSH у тесті BfR, неможливо, окрім як із застосуванням унікально специфічної технології групи V, що створює додаткові виклики щодо ефективності та вартості. MOSH у мастилах непросто уникнути.

4. Доступні зареєстровані за NSF H1 мастила, які можуть претендувати на те, що вони «не сформульовані таким чином, щоб містити MOAH, і не сприятимуть вмісту MOAH у харчових продуктах».

Оскільки MOSH і MOAH виявляються в тесті BfR незалежно від того, чи безпечне мастило за випадкового контакту з харчовими продуктами, єдиним надійним способом зниження ризику є безпечне використання мастил NSF H1. MOSH можна виявити майже в усіх мастилах, а деякі можуть містити MOAH. Проте, оскільки виявлення забруднення в харчовій промисловості зосереджене більше на MOAH, ніж на MOSH, високоефективні мастила, зареєстровані за NSF H1, можна сформулювати так, щоб вони не містили MOAH і не сприяли вмісту MOAH у харчових продуктах, аби допомогти скоротити час на трудомісткі розслідування щодо MOAH.

Джерела

(1) «Чи безпечні мінеральні оливи для здоров'я людини?» Підготовлено цільовою групою Concawe з мінеральних вуглеводнів Special MOCRINIS (STF-33).

Твердження в цьому документі відображають поточні погляди ExxonMobil, що ґрунтуються на доступних на сьогодні наукових даних. ExxonMobil залишає за собою право змінювати цей документ без попереднього повідомлення та не несе відповідальності за покладання будь-якої третьої сторони на твердження в цьому документі. Умови придбання продукту регулюють усі застосовні гарантії та зобов'язання щодо продукту ExxonMobil.

© 2021 Exxon Mobil Corporation. Усі права захищено. Усі торгові марки, використані в цьому документі, є торговими марками або зареєстрованими торговими марками Exxon Mobil Corporation чи однієї з її дочірніх компаній, якщо не зазначено інше.